НЕХІТЬ, ХОТИ,

Нехіть, хоти, ж. Нежеланіе, неохота. Він з нехіттю це робить. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 561.